Рідне слово... Воно бринить, хвилює душу. Бо мова українська - то не вичерпне джерело, скарбниця народного духу. Вона мелодійна, ласкава, ніжна , багата. І так потребує нашої турботи, плекання, досконалого вивчення.
21 лютого - Міжнародний день рідної мови.
Учні 6 класу, під керівництвом класного керівника Блажків Ярослави Йосипівни, Вороблевицької СЗШ І-ІІІ ст. долучилися до урочистого відзначення цієї славної дати, спробували переконати своїх ровесників, що мова - це безцінний дар, який треба шанувати, як батька і матір, родину і батьківщину. Як і на кожному святі, звучала поезія, лунали чаруючі звуки пісень про красу і багатство материнської мови.
Трагічними акордами прозвучали у виступі " сумні дати в історії нашої української мови, які нагадали про тернистий шлях боротьби української мови за незалежність( заборона книгодрукування українською мовою, закриття українських театрів, недільних шкіл, ліквідація української преси...) Тому органічно поєдналась зі сценарієм свята інсценізація "Як козаки рідну мову боронили" ( за учнів 9 класу).
Мова - це показник культури людини. Недаремно говорять : "Заговори, щоб я тебе побачив". Зречення рідноої мови призводить не тільки до мовної деградації, а й до самознищення особистості. Святковий виступ "Вертайсь, рідна мово, у серце народу" був не лише естетисного багатим, емоційно насиченим, але й мав велике пізнавальне значення. У невимушеній формі рубрики "ҐГоворімо правельно та красиво", "Етикет знайомства", "мова без суржика і слів - паразитів" формували в дітей навички культури мовлення.
Такі свята сприяють усвідомленню великого значення рідної мови, вихованню глибоких патріотичних почуттів.
Немає коментарів:
Дописати коментар